національний

-а, -е.

1) Стос. до нації, національності, пов'язаний з їхньою суспільно-політичною діяльністю.

2) Власт. певній нації, національності; який відображає їхні характер, особливості. || у знач. ім. націона́льне, -ного, с. Те, що виражає характерні особливості якої-небудь нації.

3) Державний, який належить даній країні або стосується її народу.

••

Націона́льна асамбле́я — назва парламенту в деяких країнах.

Націона́льна валю́та — а) грошова одиниця країни; б) валюта, що випускається державою (центральним банком країни).

Націона́льна гва́рдія — відбірні війська, підпорядковані главі держави (президенту).

Націона́льна грошова́ систе́ма — способи і форми випуску грошей та організації грошового обігу в країні.

Націона́льний дохі́д — частина сукупного продукту, яка залишається після заміщення спожитих засобів виробництва.

Націона́льний парк — заповідна територія, яка відкрита для відвідування і має характерні або унікальні особливості природи даного географічного або національного району.

Націона́льний проду́кт — вартість, грошовий вираз обсягу продукції, виробленої у народному господарстві країни протягом року.

4) Стос. до окремої, нечисленної національності. Національна область.

••

Націона́льна ме́ншість (менши́на) — національність, яка за чисельністю становить меншість порівняно з основною масою населення країни.